ЯК ЗАПОБІГТИ ДИТЯЧОМУ ОБМАНУ?

 

пл. Жупанатська, 3,
м. Ужгород,  88000
тел.: 61-30-90,  тел./факс: 3-32-22;
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.



Рекомендації батькам та педагогам

ЯК ЗАПОБІГТИ ДИТЯЧОМУ ОБМАНУ?

Рекомендації батькам

           1. Сприймайте дитину безумовно. Любіть її не за те, що вона гарна, розумна, здібна, добре навчається, допомагає. Любіть її просто за те, що вона є.

            2. Можна висловлювати своє незадоволення окремими діями дитини, але не дитиною загалом.

            3. Будьте вірними своєму слову, обіцянкам. Навіть якщо є об’єктивні причини, і через якісь обставини ви не зуміли дотриматися своєї обіцянки, поясніть дитині причину, з якої порушили її.

            4. Будьте відвертими з дитиною. У побудові правильних і чесних відносин украй важливе бажання дитини бути з вами відвертим. Це бажання можна і потрібно стимулювати. Інколи ви самі можете стати ініціатором ситуації, де дитина, яка потрапила в скрутне становище, наприклад, зламала квітку у вазі, має зробити свій внутрішній вибір на користь правди (або брехні). При цьому можете сказати, що ви знаєте, хто зламав нещасливу квітку, і краще було б, щоб малюк поділився неприємною новиною раніше, оскільки спільними зусиллями можна було б змінити ситуацію. Величезну роль тут відіграє ваша доброзичливість у словах та інтонації.

            5. Можна засуджувати дії дитини, але не її почуття, хоч якими б небажаними чи недозволеними вони були. Якщо ці почуття з’явилися, отже, для цього є підстави.

            6. Незадоволення діями дитини не повинно бути систематичним, інакше воно переросте у її неприйняття.

            7. Поступово, але неухильно знімайте із себе турботу та відповідальність за особисті справи вашої дитини і передавайте їх їй.

            8. Оцінюйте наслідки. Коли дитина вперше говорить неправду, необхідно пояснити їй наслідки цього вчинку. Зробіть це без сторонніх. Пояснення необхідне, воно дозволить дитині зрозуміти, що кожний вчинок має свій відгук – позитивний і негативний. Таке пояснення допоможе їй навчитися думати про майбутнє. Давайте змогу дитині самій залагоджувати наслідки її дій або бездіяльності. Тільки тоді вона дорослішатиме і ставатиме «свідомою».

            9. Карайте дитину, залишаючи її без хорошого, а не роблячи їй погано.

            10. Умійте прощати. Якщо ви ввели вдома «статусні» взаємини, без знижки на вік малюка, ви ризикуєте виховати замкнену і боязку людину. Адже, помиляючись, дитина перш за все думає, що на неї чекає невідворотне і строге покарання. Відчуття самозбереження і бажання його уникнути стає визначальним чинником у поведінці. І тут до брехні – лише один крок.

            11. Посмійтеся разом. На несуттєву брехню можна відповісти з гумором. Насамперед це стосується маленьких дітей, які роблять перші спроби обманути. Залишаючись у рамках гри, ми ніби говоримо дитині: «Ти знаєш, що я знаю». Наш гумор дає можливість дитині відповісти так само весело.

            12. Заохочуйте чесність. Не залишайте непоміченим момент, коли ваша дитина призналася вам у чомусь. Повірте, що такі миті в житті дитини дуже важливі. Адже вона робить свій вибір. Не забудьте пояснити, в чому її помилка, але змістіть акцент на момент істини – на те, що ви пишаєтеся тим, що ваш малюк росте чесною людиною.

            13. Подавайте власний приклад. Пам’ятайте: ваша дитина – це до великої міри ваш відбиток. Вона звертає увагу на те, що ви минаєте, навіть не озираючись. Ви виховуєте нечесну людину тоді, коли припускаєте можливість збрехати у присутності дитини. Інколи в цій брехні дитині відводиться визначена, нехай на перший погляд безневинна, брехня. Наприклад: «Підійди, будь ласка, до телефону і скажи, що мами вдома немає», – кажете ви і закладаєте цим фундамент для майбутньої брехні.

            14. Любіть своє дитя. Якщо ви любите свою дитину – не уникайте шансів дати їй це відчути. Повторюйте частіше заповітні слова: «Я тебе дуже, дуже люблю»! Навіть якщо дитина вчинила щось погане, все одно повторіть, що любите її. Так ви розвинете в душі малюка впевненість, що попри здійснені ним помилки, він все одно улюблений і дорогий вам, що ви засуджуєте його вчинок, а не особистість загалом.